Баймацький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баймацький район
рос. Баймацкий район
башк. Баймаҡ районы
Герб Баймацького району Прапор Баймацького району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Республіка Башкортостан
Код ЗКАТУ: 80 206 000 000
Утворений: 1930 року
Населення: 55770 осіб (2019)
Площа: 5630,55 км²
Густота населення: 9,91 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Баймак
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 22
Кількість міст: 1
Кількість сіл та присілків: 92
Мапа району
Влада
Вебсторінка: http://baimak.ru

Байма́цький райо́н (рос. Байма́цкий район; башк. Баймаҡ районы) — муніципальне утворення у складі Республіки Башкортостан Російської Федерації.

Адміністративний центр — місто Баймак, відстань від якого до Уфи по повітряній прямій 275 км, по автомобільній дорозі 489 км.

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Район розташований в південно-східній частині Башкортостану. На сході межує з міським округом Сібай і з Челябінською областю. Площа території муніципального району — 5432 км².

У геологічному відношенні територію району охоплюють тектонічні структури Тагіло-Магнітогорського прогинання і Уралтауського підняття. Розвідані родовища колчеданових руд (Сібайське, Бакиртауське, Таштауське, Балта-Тауське, Камаганське і ін.), рудного золота (Східно-Семеновське, Каїнтубанське, Юлалінське і ін.), розсипного золота (Карасазьке, Худолазьке, Шуралінське і ін.), цеоліту (Сібайське), виробничих каменів (близько 20 родовищ), вапняку, цегляної сировини і ін.

Північно-західну частину району займає хребет Уралтау з найбільш пониженим і вирівняним, але достатньо зволоженим відрізком, покритим лісом з сосни, берези і осики. Пониження між хребтами Уралтау і Ірендик має мелкосопочний рельєф, покрито ковильно-різнотравним степом на огрядних чорноземах, значно розорано, характеризується посушливістю. Хребет Ірендик, що перетинає територію району в меридіональному напрямі, має ширину 10-20 км, середня висота 700–800 м на півночі і 400–500 м — на півдні; острівні березові ліси, місцями з домішкою модрини; малопотужні і еродовані ґрунти з виходом на поверхню щільних корінних порід. Східна вузька смуга території району є відрізком Зауральської грядово-мелкосопочної рівнини з ковильно-різнотравним степом на південних чорноземах.

Баймацький район, знаходячись за Уральськими горами, випробовує дію континентального повітря азійського материка. Клімат посушливий, з малосніжною зимою. Мережа гідрографії представлена річками Сакмара, Таналик, Велика Уртазимка (з невеликими притоками) і озер Талкас, Культубан. Великі площі остепнени. Лісами зайнято 126,4 тис. га (24,4% загальній площі району) із запасами деревини 18,8 млн м³ (з них 3,4 млн м³ хвойних порід).

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району становить 55770 осіб (2019[1], 58572 у 2010[2], 62822 у 2002[3]).

Переважають башкири (82,7%) і росіяни;

Історія

[ред. | ред. код]

Баймацький район був утворений 20 серпня 1930 року.

У 30-х роках XIX століття тут стали розроблятися золотоносні родовища у верхів'ях річки Худолаз. Здобич золота розширювалася за рахунок освоєння нових родовищ розсипного і рудного золота, витягання золота з мідноколчеданих руд. Частка здобутого Таналик-Баймацьким гірським округом золота досягла в 1923 році 40% від загальноуральської.

Економіка

[ред. | ред. код]

Розробкою мідноколчеданих руд займається Башкирський мідно-сірчаний комбінат, золота — Тубінська копальня, старательські артілі «Зауральська» і «Туба», державні виробничі підприємства «Башзолото». На Худолазькому родовищі здобувається вапняк, йде для випалення на вапно, вивозиться в інші регіони.

Інші галузі промисловості району представлені лісозаготівлею (Темясовський і Баймацький ліспромгоспи), виробництвом будівельних матеріалів (Темясовський міжгосподарський цегляний завод), металообробкою (Тубінський завод замочно-залізних виробів) і легкою промисловістю (Тубінська швейна фабрика, Центр народних промислів Баймак).

Баймацький район — крупний виробник сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь становить 331,3 тис. га (1-е місце в Башкирії), зокрема рілля — 164, 1 тис. га, сінокосів — 44,0 тис. га (2-е місце після Бєлорєцького району), пасовищ — 123,0 тис. га (1-е місце). Є 19 сільськогосподарських підприємств, зокрема 10 колгоспів, 4 радгоспи, 3 АКГ і 63 фермерських господарства, Баймацьке дослідно-виробниче господарство Башкирського науково-дослідного інституту землеробства і селекції польових культур. Спеціалізація району скотарсько-зернова з розвиненим вівчарством.

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]

На території району утворено міське та 22 сільських поселень, які називаються сільськими радами:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Баймацьке міське поселення 138,78 17223 17710 17254 Баймак 1
Абдулкарімовська сільська рада 107,10 927 817 764 Абдулкарімово 3
Акмурунська сільська рада 409,81 3207 3000 2893 Акмурун 5
Бекешевська сільська рада 129,17 1769 1644 1394 Бекешево 2
Біляловська сільська рада 227,52 1972 1852 1675 Білялово 5
Зілаїрська сільська рада 486,14 4836 3833 3216 Ургаза 7
Іткуловська 1-а сільська рада 318,69 1653 1416 1299 1-е Іткулово 3
Ішбердинська сільська рада 324,36 1279 1153 1046 Ішберда 4
Ішмурзинська сільська рада 185,53 1250 1060 1014 Ішмурзино 2
Ішмухаметовська сільська рада 358,01 1308 1166 1095 Ішмухаметово 4
Кульчуровська сільська рада 96,40 1834 1681 1670 Кульчурово 4
Кусеєвська сільська рада 210,97 1055 934 853 Кусеєво 4
Мерясовська сільська рада 98,62 833 739 722 Мерясово 2
Мукасовська сільська рада 413,51 2631 2452 2214 1-е Туркменево 8
Нігаматовська сільська рада 228,73 3217 2867 2958 Нігаматово 6
Семеновська сільська рада 84,45 459 359 342 Семеновське 2
Сібайська сільська рада 335,54 2588 3159 3232 Старий Сібай 3
Тавликаєвська сільська рада 116,04 1960 1838 1774 Верхньотавликаєво 4
Татлибаєвська сільська рада 313,35 1418 1429 1338 Татлибаєво 7
Тем'ясовська сільська рада 687,31 5797 5690 5454 Тем'ясово 9
Тубінська сільська рада 95,41 1385 1228 1169 Тубінський 1
Юмашевська сільська рада 181,44 1688 1480 1369 Юмашево 3
Яратовська сільська рада 83,67 1148 1065 1025 Яратово 3

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]
Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Баймак 17 223 17 710
2 Тем'ясово 3 517 3 529
3 Старий Сібай 2 209 2 746
4 Ургаза 2 902 2 257
5 Акмурун 1 549 1 430
6 Тубінський 1 385 1 228
7 1-е Туркменево 1 190 1 043
8 Юмашево 1 136 1 006
9 Куянтаєво 994 933
10 1-е Іткулово 1 071 926

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територію району перетинають автомобільні дороги ІраЗілаїрСібайМагнітогорськ і Ак'ярСібайАскаровоСерменево. Важливу роль в зовнішніх зв'язках району грають залізнична станція і довколишній аеропорт в Сібаї. Для місцевого сполучення велике значення мають автодороги БаймакКананікольське, Баймак—Темясово, Баймак—Абдулкарімово.

Освіта, культура і соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У районі є 75 загальноосвітніх шкіл, зокрема 40 середніх і 2 ліцеї; сільськогосподарський технікум на базі Зілаїрського радгоспу, 41 масова бібліотека, 75 клубних установ, історичний-краєзнавчі музеї в Баймакі і селі Темясово, «Музей цілини» в Зілаїрському радгоспі (село Яковлевка), центральна районна і 8 дільничних лікарень, санаторій «Талкас» на однойменному озері, турбаза «Графське озеро». Видаються дві районні газети: «Баймакский вестник» російською і «Һaҡмар» башкирською мовами.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]